Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

Августин, митрополит Білоцерківський і Богуславський (Маркевич Адам Іванович)

Августин, архиепископ Белоцерковский и Богуславский (Маркевич Адам Иванович)Архієпископ Августин (в миру Адам Іванович Маркевич) народився 7 квітня 1952 року в селі Глушковичі Лельчинського району Гомельської області в родині православного священника.

У 1955 році його батько був направлений на пастирське служіння в Житомирську область.

Після закінчення середньої школи і медичного училища в 1971 році, працював на станції швидкої допомоги в Рівному.Протягом 1971-1973 років проходив військову службу в Збройних силах.

У 1973 році поступив у Московську духовну семінарію, яку закінчив у 1975 році по першому розряду і був прийнятий в Московську духовну академію, яку закінчив також по першому розряду в 1982 році. Кандидат богословських наук.

У 1975 році Архієпископом Дмитрівським Володимиром був висвячений у сан диякона, а 1976 році – в сан священика.

В 1977-1978рр.- настоятель Свято-Георгієвської церкви у с.Білилівка Житомирської області. У 1978-1992рр. звершував пастирське служіння в м. Коростені Житомирської області в Покровській церкві, спочатку другим священиком, а потім настоятелем. У 1990 році був призначений настоятелем новоствореної Свято-Ольгинської парафії. З 1989 року благочинний Коростенського округу.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 16 вересня 1992 року митрофорному протоієрею Адаму Маркевичу визначено бути єпископом Львівським і Дрогобицьким після постригу в чернецтво і возведенням в сан архімандрита.

20 вересня 1992 року у Трапезному храмі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври за Божественною літургією Блаженнійшим митрополитом Київським і всієї України Володимиром, архієпископом Ровенським і Острозьким Іринеєм, єпископи Луганський і Старобільський Іоанникій, Переяслав-Хмельницький Антоній і Білоцерківський Іполит звершили хіротонію архімандрита Августина (Маркевича) у єпископа Львівського і Дрогобицького.

У 1998 році возведений у сан архієпископа.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 5 листопада 1998 року носить титул «Львівський і Галицький».

З 26 лютого 1994 року – член Синодальної Богословської комісії Руської Православної Церкви, у 1996-2007 рр. – голова Синодальної Богословської комісії Української Православної Церкви. У 1995-2002 рр. – духівник Союзу православних братств України, у 1997-2001 рр. – духівник Союзу Православної молоді України Української Православної Церкви.

З 1997 року – відповідальний за діяльність комітету взаємодопомоги і захисту Православ’я в західних областях України (входять єпархії: Львівська, Володимир-Волинська, Волинська, Івано-Франківська, Тернопільська, Ровенська, Сарненська, Хустська, Мукачівська).

У 1996-1999рр. - відповідальний за взаємодію Української Православної Церкви з Міністерством оборони, міністерством внутрішніх справ і другими збройними формуваннями України, а з 1999 р. – голова відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України.

Був представником на чолі делегації УПЦ на переговорах с УГКЦ в місті Вена (Австрія) в 1998 р., а також делегації РПЦ на переговорах з Єфіопською церквою в м. Аддис-Абебе (Єфиопія) у 2007 р., був головою комісії по діалогу між Російською Православною Церквою і Римо-Католицькою Церквою у Женеві у 1994 р. і у Москві у 1995 р. Приймав участь у міжнародних конференціях, нарадах, зустрічах, переговорах: церковних, наукових, військових, по тюремному служінню ( у т.ч. мм. Москва, Мінськ, Ясси, Варшава, Багдад, Таллінн, Вашингтон, Торонто, Лондон, Штудгарт, Страсбург, Болград, Софія, Афіни і о. Родос, Йоганнесбург, Аддис-Абеба та ін.) Постійний учасник Міжнародних загальноосвітніх і Різдвяних читань і Всесвітнього Російського народного Собору.

По благословенню Предстоятеля Української Православної Церкви митрополита Київського і всієї України Володимира був головою оргкомітетів міжнародних ювілейних церковно-громадських конференцій в Почаєві і в Києві, членом міжнародних ювілейних церковно-громадських конференцій у Криму і в Запоріжжі, а також відповідальним за організацію і проведення ряду профільних церковно-громадських практичних конференцій.

З 1999 р. - голова Опікунської ради українського відділення Міжнародного фонду єдності православних народів.

З 2001 р. - член Ради Собору слов'янських народів Білорусі, Росії та України і голова Всеукраїнської громадської організації «Шлях православних».

У 2003-2009 рр.. - Повноважний представник Предстоятеля УПЦ у Верховній Раді України.

З 2004 р. - викладач порівняльного богослів'я в Почаївській духовній семінарії.

Рішенням Синоду УПЦ від 24 листопада 2009 р. призначений повноважним представником Української Православної Церкви у Верховній Раді України. Звільнений з посади рішенням Синоду УПЦ від 10 лютого 2011 р. (журнал № 13).

Рішенням Синоду УПЦ від 10 лютого 2011 р. (журнал № 6) призначений головою Синодальної богословсько-канонічної комісії УПЦ.

Рішенням Синоду УПЦ від 20 липня 2012 р. (журнал № 66) призначений Преосвященним Білоцерківським і Богуславським.

Освіта:

1975 р. – Московська Духовна Семінарія.

1982 р. – Московська Духовна Академія (кандидат богословських наук).

Єпархія: Білоцерківська і Богуславська єпархія (правлячий архієрей)

Нагороди:

Церковні:

1998 р. – орден преподобного Нестора Літописця;

1999 р. – орден св. рівноапостольного князя Володимира ІІ степені;

2000 р.- орден « Різдво Христове – 2000» І степені;

2001 р. – орден Польської Православної Церкви святої рівноапостольної Марії Магдалини;

2002 р. – орден преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських ІІ степені;

2002 р. – орден Білоруської Православної Церкви преподобної Єфросинії Полоцької;

2002 р. – орден св.рівноапостольного князя Володимира ІІ степені;

2007 р. – орден прп. Сергія Радонезького ІІ степені;

2007 р. – орден св. ап. Іоанна Богослова ІІ степені.

2012 р. - орден свт. Інокентія Московського II ст.

2013 р. - орден прп. Єфросинінський (БПЦ).

Державні:

1996 р. – лауреат премії Фонду святого Андрія Первозваного ;

2004 р. – орден Дружби;

2007 р. – грамота Верховної Ради України;

2007 р. – почесна грамота Кабінету Міністрів України;

Ряд відомчих нагород силових структур і громадських організацій.

Web-сайт:

www.bc-eparchy.org.ua