Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви
20.05.2019

Предстоятель Руської Православної Церкви взяв участь у Великодньому прийомі в Міністерстві закордонних справ

 

20 травня 2019 року в Москві у Великому особняку Міністерства закордонних справ Російської Федерації відбувся урочистий прийом з нагоди свята Великодня. У заході взяли участь релігійні діячі, глави зарубіжних дипломатичних місій, російські та іноземні дипломати.

На святковій зустрічі був присутній Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. Предстоятеля Руської Православної Церкви зустрічав міністр закордонних справ Російської Федерації С.В. Лавров.

Від Руської Православної Церкви у заході також взяли участь голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків митрополит Волоколамський Іларіон, перший вікарій Патріарха Московського і всієї Русі по місту Москві митрополит Істринський Арсеній, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії митрополит Сінгапурський і Південно-Східно-Азіатський Сергій, голова Синодального відділу по взаємодії зі Збройними силами та правоохоронними органами єпископ Клинський Стефан, перший заступник керуючого справами Московської Патріархії єпископ Воскресенський Діонісій, заступник керуючого справами Московської Патріархії єпископ Зеленоградський Сава, голова Синодального відділу із взаємин Церкви з суспільством і ЗМІ В.Р. Легойда, секретар Патріарха Московського і всієї Русі по м. Москві протопресвітер Володимир Диваков, заступники голови ВЗЦЗ протоієрей Миколай Балашов і архімандрит Філарет (Булеков), священнослужителі і співробітники Відділу зовнішніх церковних зв'язків.

Урочистий прийом з нагоди свята Великодня відвідали представники Помісних Православних Церков при Московському Патріаршому престолі: Олександрійської - митрополит Киринський Афанасій, Антіохійської - митрополит Филипопольський Нифон, Єрусалимської - архімандрит Стефан (Діспіракіс), Сербської - єпископ Моравичський Антоній, Болгарської - архімандрит Феоктист (Димитров), Православної Церкви Чеських земель і Словаччини - архімандрит Серафим (Шемятовський), Православної Церкви в Америці - протоієрей Данило (Андреюк), а також клірик Грузинської Православної Церкви протоієрей Кахабер Гоготішвілі.

На святковій зустрічі прозвучали великодні пісні, які виконав Московський Синодальний хор.

Виступаючи перед присутніми на щорічній пасхальній зустрічі в Міністерстві закордонних справ, С.В. Лавров зазначив, зокрема: «Головне християнське свято Світлого Христового Воскресіння символізує віру в торжество добра і милосердя, наповнює наші душі радістю, нагадує про важливість взаємодопомоги, любові до ближнього, про необхідність домагатися правди, справедливості і одночасно протистояти злу в усіх його проявах» .

«Змінювалися епохи, але Російська Православної Церква завжди була зі своєю паствою, допомагала їй долати найтяжчі випробування, в тому числі і ті, які випали на долю народів нашої країни в роки Великої Вітчизняної війни, - підкреслив він. - Сьогодні Церква продовжує свій подвижницький труд по згуртуванню українського суспільства навколо вічних цінностей, багато робить в інтересах патріотичного виховання молоді, незмінно надає підтримку нужденним - всім тим, хто потрапив у біду».

Міністр закордонних справ особливо згадав багатовікову діяльність Церкви щодо захисту православних і в цілому християн за кордоном в їх прагненні зберегти культурно-релігійну ідентичність. «Ці зусилля незмінно знаходили самий живий відгук у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві», - констатував він.

За свідченням С.В. Лаврова, в сьогоднішніх умовах така благородна робота в повній мірі зберігає свою затребуваність: «Ми бачимо, як християни піддаються переслідуванням, гонінням в різних регіонах світу. В Європі, яка сором'язливо відреклася від свого християнського коріння, агресивна меншість завзято насаджує псевдоліберальні цінності, які часом доводяться до повного абсурду. Все це завдає шкоди моральному здоров'ю європейських суспільств, веде до посилення міжконфесійної напруги».

Глава російського зовнішньополітичного відомства також нагадав, що християни постраждали і продовжують страждати від геополітичних експериментів держав т.зв. історичного Заходу. Двадцять років тому Північноатлантичний альянс здійснив акт агресії проти Югославії, який привів не тільки до загибелі багатьох мирних громадян, а й до масового відтоку православних з Косово, до осквернення і руйнування храмів і святинь в цьому сербському краї, в тому числі і тих, які знаходяться під захистом ЮНЕСКО.

«Через серйозні випробування проходить і близькосхідний регіон, - продовжив С.В. Лавров. - Вихід християн з Іраку, публічні страти християн-коптів в Лівії, вбивства християн в Сирії терористами і екстремістами - це лише невелика частина наслідків безвідповідального геополітичного інжинірингу США і їх найближчих союзників ». Міністр розповів про те, що Росія продовжує надавати всебічне сприяння християнському населенню Близького Сходу: від поставок гуманітарної допомоги до відновлення храмів і монастирів. Крім того, Російська Федерація стала ініціатором великих міжнародних заходів щодо захисту християн, в тому числі на майданчиках ООН, ОБСЄ і Ради Європи.

«Очевидно, що надійно захистити проживаючих на Близькому Сході і на Півночі Африки християн, так само як і представників інших конфесій, можна лише шляхом остаточної ліквідації тероризму та сталого політико-дипломатичного вирішення численних криз і конфліктів», - висловив упевненість С.В. Лавров, зазначивши, що Росія енергійно працює над вирішенням цих важливих завдань.

Глава МЗС Російської Федерації особливо зупинився на ситуації в Україні. Констатувавши, що боротьба з російською мовою і культурою, прагнення зруйнувати всеохоплюючі зв'язки між двома братніми народами стали «візитною карткою» київського режиму, який пішов, С.В. Лавров підкреслив: «Дійшло до вторгнення в святу святих - в духовну сферу. Нападки на канонічну Православну Церкву, акти вандалізму, захоплення храмів, напад на священиків - все це набуло системного характеру. А штучно інспірований церковний розкол лише посилив внутрішню кризу, привів до поглиблення розділових ліній в українському суспільстві». На його думку, в зв'язку з цим особливо важливо, що, незважаючи на тиск ззовні, в більшості Помісних Церков усвідомлюють ризики, пов'язані з проголошенням нової розкольницької церкви України. «Впевнений, що спроби розірвати тисячолітні російсько-українські духовні зв'язки приречені на провал. Час розставить все на свої місця», - сказав він.

Згадавши про те, що 20 травня в своїй інавгураційній промові Президент України В.А. Зеленський висловився проти спроб вносити розкол в українське суспільство за мовною ознакою, С.В. Лавров зазначив: «Немає сумнівів, що це повинно в повній мірі поширюватися і на релігійну сферу, в тому числі в більш широкому контексті всебічного виконання Мінських домовленостей щодо подолання внутрішньоукраїнського конфлікту». На його переконання, було б правильно, по-християнськи почати з положення цих документів про обмін затриманими за принципом «всіх на всіх».

Глава російського зовнішньополітичного відомства засвідчив, що Росія буде і далі просувати міжнародний порядок денний, який спрямований на облік самобутності народів, на підвищення довіри між представниками різних релігій, цивілізацій і культур. «У цьому прагненні ми єдині з Російською Православною Церквою - форпостом захисту історичного та духовного надбання Батьківщини», - сказав він, зазначивши, що Міністерство закордонних справ Росії продовжить нарощувати саму тісну співпрацю з Московським Патріархатом, представниками інших традиційних конфесій в інтересах вибудовування міждержавного спілкування на принципах світу, гармонії і справедливості.

Звернувшись до присутніх з Першосвятительським словом, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирило сказав:

«Шановний Сергію Вікторовичу, Преосвященні архіпастирі, шановні представники вітчизняної дипломатії, панове посли зарубіжних держав, дорогі отці, брати і сестри!

Сердечно вітаю всіх вас зі світлим Христовим Воскресінням і вітаю словами пасхальної радості - Христос Воскрес!

Завдяки традиційній гостинності Міністерства закордонних справ Росії сьогоднішня великодня зустріч знову об'єднує представників найбільших релігійних громад, державних і громадських діячів, російських і зарубіжних дипломатів.

У ці святкові і світлі дні подія Воскресіння Христового наповнює нас справжньою радістю. І так важливо, щоб цю радість змогли відчути не тільки ми з вами, а й кожен бажаючий відкрити своє серце назустріч Воскреслому Христу. Церква, слідуючи Євангелію, закликає людство залишити всі чвари і поділи, відмовитися від насильства, проявити любов і співчуття до знедолених, до всіх тих, хто потребує особливої ​​турботи та участі.

Цей заклик є особливо актуальним в наші дні, коли люди стали забувати трагічні сторінки недавнього минулого. Пам'ять про жахи двох світових війн XX століття багато десятиліть направляла міжнародне співтовариство на шляху пошуку основ стійкого мирного співіснування країн і народів. У повоєнний час, не дивлячись на цілий ряд протиріч і розбіжностей між політичними блоками, міжнародній дипломатії вдавалося зберігати світ від глобальних конфліктів і зіткнень.

Нині ж ми часом чуємо від відповідальних, здавалося б, людей вражаючі за своєю легковажністю розмови про можливу нову війну, яка повинна буде усунути заплутані протиріччя, привести до нового світового порядку. Сьогодні політики окремих країн з легкістю відмовляються від досягнутих багатьма працями міжнародних угод, в тому числі пов'язаних з обмеженням тих чи інших видів смертоносної зброї. А це веде до нової гонки озброєнь, до зростання загрози ядерної війни. Ми добре знаємо, що ядерний потенціал наддержав свого часу створювався як інструмент стримування. Цей факт йде з розуміння сучасних політиків, конфронтаційний настрій яких стає, щонайменше, безвідповідальним.

Недобросовісні політики намагаються впливати і на інші сфери людського буття, в тому числі на діяльність релігійних громад.

У зв'язку з цим необхідно згадати ту важку втрату, яка була завдана православній єдності в результаті спровокованого ззовні вторгнення Константинопольського Патріархату на канонічну територію Російської Православної Церкви з метою руйнування її цілісності і розірвання духовних зв'язків між народами історичної Русі.

У грудні минулого року в Києві під керівництвом президента України
П.А. Порошенко, який покинув нині свій пост, і представників Константинопольського Патріархату була зроблена спроба примусового об'єднання православних з метою створення єдиної національної церкви з яскраво вираженою русофобською політичною орієнтацією. Найбільша релігійна організація України - самоврядна Українська Православна Церква в складі Московського Патріархату - по духовним і канонічним причинам відмовилася брати участь в цьому політичному проекті. Створена без її участі так звана православна церква України (ПЦУ) стала, по суті, передвиборчим інструментом Порошенко. Як ми знаємо, успіху у виборах ця затія її ініціатору не принесла. І жодна з Помісних Православних Церков світу не визнала ні нову «церкву», ні її «предстоятеля».

Не можуть не шокувати методи, які використовувалися для того, щоб змусити Українську Православну Церкву змінити свою позицію: тиск на єпископат і духовенство з боку спецслужб, правоохоронних органів і радикальних політичних сил, масові обшуки в храмах і за місцем проживання духовенства, фіктивні кримінальні справи, виклики духовенства на допити, затримання і обшуки при перетині кордонів України, наклепницька кампанія в українських ЗМІ, публікація особистих даних ієрархів і духовенства на зловісному сайті «Миротворець» і т.д. Цілий ряд видних представників влади, включаючи президента, який пішов, виступав із заявами, що розпалюють ненависть до Української Православної Церкви.

Минулої зими були прийняті два дискримінаційних закони, спрямованих проти наших віруючих: закон, який зобов'язує Українську Православну Церкву змінити свою назву і називатись не Українською, а Російською Православною Церквою; і закон, який полегшує порядок переходу релігійної організації в іншу конфесію. Мета обох законів (її і не приховували законодавці) - забезпечити масовий відтік православних парафій в новостворену ПЦУ.

Численні порушення прав і свобод віруючих канонічної Української Православної Церкви відзначалися в доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини за 2018 рік.

Кампанію рейдерських захоплень храмів Української Православної Церкви намагалися замаскувати під виглядом «добровільних переходів» в нову конфесію. Ці захоплення в більшості випадків організовувалися місцевою владою і супроводжувалися фактами підробки статутних документів, злому храмів, побиття віруючих і духовенства. Поліція надавала пасивну підтримку загарбникам, а в деяких випадках навіть брала участь в побитті віруючих.

У переважній більшості випадків громади, храми яких були захоплені, продовжують служби в підсобних приміщеннях, на дому і навіть іноді на вулиці.

Недавні вибори на Україні показали, що український народ не схвалює спекуляції релігійним фактором в політичних цілях. Захоплення храмів і незаконна ліквідація релігійних громад трішки затихли після закінчення виборів, що ще раз вказує на штучність цього процесу. Ми сподіваємося, що новообраний президент не повторить помилок свого попередника, і щиро бажаємо йому успіху в об'єднанні і примиренні українського народу.

Українська Православна Церква уникає будь-якого роду політизації: вона об'єднує мільйони українських громадян незалежно від їх політичних переконань. І ми також сподіваємося, що її колосальний миротворчий потенціал, недооцінений колишнім режимом, буде в повноті затребуваний новою владою України.

Не тільки на Україні віруючі сьогодні піддаються дискримінації. Ми продовжуємо з болем говорити про долю християн Близького Сходу і Північної Африки. Ні для кого не секрет, що важка ситуація в цих регіонах була спровокована політикою деяких зарубіжних держав. Хоча зараз обстановка на Близькому Сході стала більш стабільною, християнське населення ще не може масово повернутися в рідні місця, оскільки будинки зруйновані, а соціальна інфраструктура потребує відновлення. Країни Старого світу наповнені біженцями, які стали причиною внутрішньополітичних чвар, викликом для звичного укладу життя місцевого населення.

В умовах наростаючих в світі протиріч хотів би нагадати про потенціал міжцерковного співробітництва та міжрелігійного діалогу, активним прихильником яких є Російська Православна Церква. Переконаний, що релігійні діячі покликані вносити свій незамінний внесок в справу зміцнення миру і злагоди в суспільстві.

Ми будемо разом з нашими православними братами робити все можливе, щоб зберегти єдність Православ'я на підставі вікових канонічних установ. Будемо і далі без всілякого прагнення до першості і вищості намагатися сприяти взаємному спілкуванню Помісних Православних Церков, в тому числі запрошуючи їх Предстоятелів і представників на наші пам'ятні події, як це було в кінці січня - початку лютого поточного року.

Будемо послідовно продовжувати діалог з Римо-Католицькою Церквою, Древніми Східними Церквами, такими як Вірменська, Коптська, Сирійська Ортодоксальна, Ефіопська Церкви, а також Ассірійська Церква Сходу. Разом ми можемо зробити все заради збереження євангельських ідеалів в суспільстві, відстоювання права християн на мирне і безпечне життя на землях своїх предків, досягнення миру і злагоди між народами.

Спільними діями людей віри за підтримки дипломатії і влади ми зможемо зробити життя людей кращим, допомогти тим, хто потребує підтримки. Як приклад хотів би привести роботу Міжрелігійної робочої групи з надання гуманітарної допомоги народу Сирії, створеної Радою із взаємодії з релігійними об'єднаннями при Президентові Росії. Радує, що допомога роздається на місцях спільно християнами і мусульманами. За визнанням місцевих релігійних діячів прояв такої солідарності для них особливо дорогий.

Спільними зусиллями мусульман і християн сподіваємося сприяти відновленню соціальної інфраструктури Сирії. Першим проектом такого роду стане п'ятиповерхова загальноосвітня школа в Дамаску, пошкоджена в ході військових дій. Постараємося відновити її до початку навчального року.

Сучасний світ розсікли глибокі тріщини. Військові, політичні конфлікти проклали їх по країнам, народам, сім'ям. Наша спільна задача - зцілення ран. Дипломати, релігійні діячі - всі ми можемо внести свій внесок у подолання недуг сучасного людства.

Завершуючи свій виступ, хотів би ще раз побажати всім присутнім в Будинку прийомів МЗС Росії радості і мирного духу. Воскреслий Христос нехай дасть нам сили і натхнення для творчих праць в ім'я кращого майбутнього нині живучих і наступних поколінь.

Христос Воскресе!"

Служба комунікації ОВЦС / Патріархія.ru

Патріарх.ua