Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви
09.06.2019

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в московському храмі на честь ікони Божої Матері «Нев'янучий цвіт» в Рубльові

 

9 червня 2019 року, в Неділю 7-у після Пасхи, святих отців I Вселенського Собору, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі на честь ікони Божої Матері «Нев'янучий цвіт» в Рубльові м. Москви. Після закінчення богослужіння Святіший Владика звернувся до віруючих зі словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Високоповажний отець Михайло, настоятель цього святого храму! Всіх вас вітаю зі святом - великим днем ​​для цього приходу, для всіх, хто вже відвідує цей храм, і тих, кому ще належить сюди прийти.

Сьогоднішню неділю відзначено читанням дуже важливого уривка з Євангелія від Іоана (Ін. 17: 1-13), в якому містяться слова, що відображають, на мій погляд, весь сенс Євангелія. Саме тут ми знаходимо найбільшу мудрість, відкриту нам Богом: Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, і посланого Тобою Ісуса Христа.

Не може бути вічного життя без знання Бога - Бог і життя цими словами зв'язуються воєдино. Той, хто хоче жити ще в цьому, земному житті - не просто як жива істота, а як розумна людина, - повинен обов'язково знати Бога. А вже якщо говорити про життя вічне, то для людей, які заперечують або не знають Бога, її немає. Ці слова здатні зробити величезний переворот у свідомості людини, якщо він сприйме їх з усією відповідальністю, з розумінням того, що це дійсно Боже Слово: Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, і посланого Тобою Іісуса Христа.

Вся історія людства - це історія пошуків Бога. Ця історія почалася відразу після гріхопадіння. Люди розуміли: без Бога, без абсолютної істини, з якою необхідно порівнювати життя, нормальне людське буття неможливо. Пошуки Бога нерідко призводили в різного роду тупики, але навіть помилки свідчили про те, що людство шукає Бога. Його намагалася знаходити і в мертвих бовванах, і в грім та блискавку, і в природних стихіях, але всі ці стихії і ідоли не відповідали людям на їх пристрасний пошук Божества.

Пошук Бога - це і є пошук істини, яка не залежить від людини, бо все, що залежить від людини, мінливе. Все це змінюється в залежності від епохи, від культури, від політики, від безлічі інших чинників. Кожен на власному досвіді знає, як він змінюється протягом життя - від дитинства, отроцтва, юності і до старості. Людина постійно змінюється, а тому вона сама не може бути джерелом незмінної істини. Але саме незмінна, вічна істина і є те, без чого люди жити не можуть. Вони повинні співвідносити з цією істиною правила своїх взаємин. Так само і всі закони повинні співвідноситися з Божественною істиною, спиратися на моральну природу людини, закладену в неї Богом.

Ми живемо в епоху, коли відбувається відмова від будь-якої істини. Все піддається сумніву, все умовно. Моральність, світогляд, погляди на життя, на саму людину, на навколишній світ - все це змінюється в залежності від того чи іншого світоглядного вибору. Напевно, не може бути нічого небезпечніше такого погляду на життя, тому що без константи, без непохитного авторитету, який не спирається на людську мудрість, немислимо існування ні моральності, ні справедливості, ні всього того, що робить людину людиною.

Все це походить від Бога. Саме тому сказано: це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, і посланого Тобою Ісуса Христа. Якщо ми зберігаємо знання про Бога, якщо ми зберігаємо віру в Господа Іісуса Христа, то зберігаємо істину, що не від людей, яка не змінюється з плином часу, яка не схильна до політичних і культурних впливів, всім тим, що здатні до невпізнанності змінити саму людину. Істина, дана нам Богом, не підлягає зміні, і ми свідчимо про це і 2000-річним досвідом Церкви - Церкви не тільки новозавітної, але і старозавітної. Спираючись на багатотисячолітній досвід людства, ми свідчимо про те, що істина, що повстає від Бога, незмінна. Саме той, хто на основі цієї істини вибудовує свої відносини з оточуючими, і здатний уникати непоправних помилок і гріха.

Сьогоднішнє євангельське читання відкриває нам велику мудрість Божу в таємниці таємну. Приймаючи цю мудрість, ми знаходимо не тільки точку відліку у своїй власній системі координат, - ми набуваємо критерію, який допомагає нам визначати, що є добром, а що - злом; силу, яка допомагає нам ухилятися від зла і чинити добро. І через цю істину ми знаходимо можливість порятунку, життя вічне, про яке вчить нас Євангеліє від Іоана.

Запам'ятаймо ці слова - на мій погляд, найважливіші слова Нового Завіту. Дотримуючись їх, людина здатна реально змінити своє життя, стати краще і, більш того, сприяти тому, щоб життя навколонеї ставало кращим. З надією на всесильну допомогу Божу та протікає наше людське життя, в якому ми покликані ухилятися від зла, творити благо і зберігати істину, яку отримали від Самого Господа і Спасителя. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua